Про розмову майбутнього президента США Дональда Трампа та глави Кремля Володимира Путіна ніхто офіційно не повідомляв.
Єдине поки що джерело інформації про нього – публікація в газеті The Washington Post з посиланням на коментарі анонімних осіб.
Тому чи була розмова 7 листопада насправді і якщо й була, то наскільки точно газета передала її зміст – поки що до кінця незрозуміло.
Але якщо виходити з того, що написано в The Washington Post, то можна зробити висновок, що Трамп дійсно стоїть на позиції необхідності якнайшвидшого завершення війни шляхом територіального компромісу з Росією. Зокрема, якщо вірити, він готовий залишити за РФ частину захоплених територій України. Раніше також писали, що радники Трампа виступають за зупинку війни лінією фронту. Тобто, якщо вірити всієї цієї інформації, формула "світ в обмін на території" (тобто припинення війни на умовах збереження за Росією всіх або частини захоплених територій) на даному етапі активно обговорюється в команді Трампа.
Також, за даними WP, Трамп висловлював невдоволення тим, що США змушені багато витрачати на війну в Україні, що порушує питання, чи продовжуватиметься американська допомога.
Зрештою, видання стверджує, що Трамп під час розмови порадив російському президенту "не загострювати війну в Україні". Джерело видання так пояснило зміст цієї фрази: "Трамп не хоче вступати на посаду в умовах нової кризи в Україні, спричиненої російською ескалацією, що дасть йому стимул не допустити загострення війни".
Про яку ескалацію йдеться? Зважаючи на все – про можливість масованого удару по українській енергетиці. Зокрема, щодо підстанцій АЕС України, що може повністю обрушити енергосистему країни. Це питання, судячи з частоти згадування, дуже непокоїть українську владу. І, не виключено, що цю тему попросив порушити сам Зеленський, який розмовляв із Трампом за день до його розмови з Путіним.
Але якщо РФ дійсно має наміри і можливості завдати такого удару, то далеко не факт, що Кремль від нього відмовиться, незважаючи на поради Трампа. У Москві можуть вважати, що бонуси для неї від руйнування української енергетики значно переважують ризик спричинити невдоволення майбутнього президента США. Тим більше, що удар можуть здійснити задовго до інавгурації і потім використовувати його для посилення тиску на Україну та Захід напередодні можливих переговорів як "акція залякування".
Щодо реакції Кремля на розмову, то якраз 7 листопада (у день, коли, за інформацією The Washington Post, і відбулася бесіда), Путін вперше публічно прокоментував підсумки виборів у США, привітав Трампа з перемогою та висловив готовність вести з ним діалог. Також стали позитивнішими коментарі та інших представників російської влади.
Тобто, якщо розмова дійсно була, то, зважаючи на все, у Путіна він не викликав відторгнення і був сприйнятий як початок діалогу.