Мені цікаво, як Володимир В'ятрович з Інституту Національної пам'яті та чиновники, відповідальні за демонтаж радянської символіки в Києві, пропонують ламати барельєф на конструктивістському "Першому Будинку спеціаліста" ("Будинок НТК") на проспекті Перемоги, 30, у Києві? Який є одним цілим із цим будинком, і є цінною ознакою епохи, монментального мистецтва і архітектури того періоду. Там й символіки там немає ніякої, якої можна боятись. Барельєф на тему "Праця і відпочинок" складають людські фігури ("вчені та НТК") і різні промислові споруди (Шахти з териконами, заводи), які вони мали б будувати під час індустріалізації. Сам будинок - пам'ятка архітектури місцевого значення. Це означає, що як мінімум його фасади є предметом охорони. Мешканцям будинку чекати КП "Київблагоустрій" з відбійними молотками на мотузках? Цікаво, що вони зроблять з "благоустроїтелями"?
Далі, якщо це "пропаганда", то тоді і планування цілих районів Києва, спосіб роботи ряду комунальних підприємств, взагалі такі феномени, як "виступи дитячих фольклорних колективів" перед чиновниками на відкриттях якихось об'єктів чи заходів, та "зустрічі із хлібом-сіллю" для чиновників різних рангів - це також пропаганда, бо все творилося, започатковувалося і планувалося в сталінські роки і досі справно використовується в незалежній Україні.
Далі, мені взагалі незрозуміло, як може проводити "декомунізацію" держава, парламент якої сидить в суперсталінській будівлі Верховної Ради, та Київська Міська Державна Адміністрація, яка також сидить в сталінській будівлі, схожій на тюрму, на Хрещатику.
Цитата з переліку на демонтаж, орфографія збережена: "Художнє панно у вигляді зображення людей різного віку та статті на фасаді будинку, під дахом (стрічка вздовж всього периметру будинку під дахом висотою близько півтора метра)".